Пам’ятаємо минуле, виборюємо майбутнє

8 травня. Дата, що стала шрамом на серці Європи. День, коли стрілки годинника о 23:01 нарешті зупинили відлік нескінченного жаху Другої світової війни. Тоді над континентом запанувала тиша глибокої скорботи за мільйонами тих, хто не дожив до світанку.

Україна опинилася в самому епіцентрі планетарного пекла минулого століття. Від 8 до 10 мільйонів життів - це не статистика. Це мільйони нездійснених мрій. Це жінки, діти, літні люди й солдати, чия кров просякла нашу землю.

Ми вшановуємо кожного. Бо безіменних героїв не існує - кожна доля є частиною нашого національного генетичного коду. 

Сьогодні ми бачимо, як старе зло змінило обличчя, але не свою сутність. Росія, ввібравши найгірші практики нацизму, знову намагається зламати мир у Європі. Але вони забули одне: ми вже знаємо ціну свободи, і ми не готові за неї боротися.

Пам’ять - це не лише квіти біля монументів. Це знання. Саме тому бібліотекарі нашого коледжу створили тематичну експозицію «Шляхами подвигу і слави». Це тиха розмова крізь десятиліття:

Чорно-біла правда: документальні хроніки та світлини, в яких війна зафіксована без ретуші та прикрас.

Маніфест незламності: книги та дослідження, що відкривають внесок українського народу в перемогу над нацизмом.

Голоси очевидців: мемуари, де за кожним словом стоїть жива людина з її страхом, надією та безмежною мужністю.

8 травня - це наш день солідарності з усім вільним світом. Ми схиляємо голови перед тими, хто виборов перемогу тоді, і з надією та вдячністю дивимося на тих, хто тримає небо над нами сьогодні.